Україна збільшує імпорт сої

Світовий врожай сої в поточному маркетинговому році може вирости на 6–7%. Експерти оцінюють його на рівні 173 млн тонн, при цьому виростуть і обсяги світового виробництва соєвого шроту. Разом з цим в Україні спостерігається зовсім інша картина: місцеві запаси практично вичерпалися, й внутрішні ціни на цю культуру підскочили, що відкриває значні можливості для ввезення дешевшої сої з-за кордону.
Ба більше, 2020–2021 маркетинговий рік показує один з найбільш низьких врожаїв культури за останні роки. Багато в чому ситуація пов’язана з небажанням українських аграріїв мати справу з соєю. Серед причин подібної ситуації – не лише підвищення врожаю в світових масштабах, але й деяка нерентабельність її вирощування в Україні і відповідно позитивна маржа для трейдерів.
Ріст ціни на соєві боби на вітчизняному ринку розкрили двері для імпортерів. Ряд вітчизняних трейдерів і переробників вже придивляється до небувалого врожаю бразильської сої в якості майбутнього джерела. Одночасно з цим придбання зарубіжної сої не відкидає закупівлі вітчизняних бобів за зниженими цінами, а якщо враховувати передбачувані об’єми імпорту, а також те, що вони здатні покрити до 100% потреб, українським аграріям залишиться лише два варіанти: або знижувати ціни на свою продукцію, або залишатися без роботи з непроданим урожаєм.
В будь-якому разі в минулому маркетинговому році вирощування соєвих бобів в Україні опустилося до семирічного мінімуму. Аграрії виростили дещо більше трьох мільйонів тонн. Пояснюється це двома причинами: перша – скорочення загальної площі висівання (вона зменшилися на 25%, а друга – падіння врожайності на 10% у зв’язку із занадто сухим і спекотним літом. Усе це спровокувало те, що експорт сої з України скоротився чи не вдвічі. Одночасно з цим зросли й ціни на соєві боби на внутрішньому ринку.
Подібний дефіцит спостерігається і цього року, і разом з підвищенням вартості сої до 19–21 тис. грн за тонну (близько 720 доларів разом з доставкою) привів до логічних дій трейдерів – підвищення імпорту в Україну. А враховуючи той факт, що вартість бразильської сої до середини липня різко впала (проливні дощі й повільні завантаження в місцевих портах на тлі обмеженого попиту), привабливість такого рішення незаперечна.
Ситуація цікава тим, що на даний момент вартість сої в українських портах ще не дісталася рівня CPT в 515 $/т, що робить місцеве вирощування фінансово більш вигідним. Але, як мовиться, маємо те, що маємо.