Як вирощується овес

04.11.2021

Користь вівса довгий час не признавалися й не вивчалися. Раніше він використовувався тільки для годування тварин, але з часом його харчова цінність і користь були визнані, й овес увійшов і в людський раціон, адже в його складі безліч незамінних амінокислот, величезна кількість мінералів і вітамінів.

Овес – це джерело складних вуглеводів і клітковини, тому він часто використовується для виготовлення печива та хлібобулочних виробів.

В агрономії розрізняють два види вівса – посівний та середземноморський, причому перший варіант складає біля 90% усіх посівів. Для середземноморського виду найбільш оптимальний клімат Середньої Азії, тому його вкрай рідко використовують в наших широтах. 

Посів вівса починається в квітні на найбільш відповідному ґрунті та після оптимальних попередників. Краще всього він росте на суглинних, супіщаних, глинистих і торф’яних ґрунтах. Причиною такої пріоритетності виступає будова його кореневої системи: вона проростає до метра вглиб і розширюється до 0,8 метрів, тому повноцінне зростання й розвиток можливі тільки у відповідному ґрунті.

Попередниками вівса можуть бути бобові, кукурудза й озимі зернові культури. Одним з кращих варіантів в якості попередника є горох, адже він насичує ґрунт азотом – найважливішим елементом для зростання. Тут дуже важливо, щоб попередник не пересушував землю, адже овес потребує достатньої вологості, яка забезпечує потрібне набрякання плівчастого вівсяного зерна. Особливу увагу до вологи варто приділити за 10–15 діб до стеблування. В цей час зниження вологості може призвести до значного скорочення врожаю.

Перед посівом також необхідно удобрити ґрунт. У випадку з торф’яними ґрунтами вносяться добрива з міддю, марганцем і бором. Саме ці мікроелементи оптимально балансують хімічний склад ґрунту. Окрім мікроелементів, вноситься і фосфоритне борошно, яке сприяє нормалізації кислотності.

Висів вівса – один з найвідповідальніших етапів вирощування. Проводять його в період, коли земля ще не втратила вологу, але й не занадто мокра. Найчастіше такий час припадає на кінець квітня. І оскільки овес – це хлібна культура, його сіють вузькорядним способом у кількості 5,5 млн насіння на один гектар. Вузькорядна методика припускає семисантиметрову ширину міжряддя. В деяких випадках допускається й інша методика посіву. Наприклад, перехресна або суцільна рядова, коли міжряддя досягає 15 см завширшки. 

Середня глибина закладення – 4 см, але вона міняється залежно від кліматичних умов. При зниженій вологості зерна поміщаються на 7 см углиб, а в легких ґрунтах – на 6 см. Дозріває овес впродовж 120 днів. В цей час рекомендується регулярно проводити боронування, проріджування посівів і прибирання бур’яну. Також для цієї культури застосовується накочення ґрунту. За умови правильної технології вирощування й ретельного догляду під час зростання можна упевнено розраховувати на багатий урожай.

Овес не дозріває рівномірно. Спочатку воскової стиглості досягає верхня частина мітелки й тільки пізніше – нижня. У зв’язку з цим прибирання культури може проводитися двома методами. Двофазне прибирання – це коли збирають зерна у момент воскової стиглості середньої частини мітелки, а повністю готовим зерно стає у валках. Однофазне прибирання проводиться тоді, коли усі зерна на мітелці повністю дозріли. Більш зручним вважається однофазне прибирання, адже у валках овес не здатний повноцінно дозріти, й підвищується ризик нерівномірної достигання.