Ми працюємо! Актуально на 07 Липня

Як вирощується овес

08.02.2022

Овес має безліч корисних мікроелементів, вітамінів і амінокислот. Саме тому його використовують не лише як корм для тварин, але й додають в раціон людини.

Порівняно з іншими культурами овес невибагливий й добре пристосовується до різних погодних умов та ґрунту. Він допомагає позбавитися від хвороб ШКТ, цукрового діабету і проблем із серцем.

Біологічні особливості вівса

Вівсяні зерна проростають при низькій температурі й добре витримують заморозки. Рослина проростає навіть при температурі ґрунту до 1°С. Для кущіння досить температури повітря 15–18°С, а оптимальна температура для наливання зерна – до 23°С. Вегетаційний період у різних сортів вівса відрізняється і в середньому складає 85–130 днів.

Овес добре росте, коли в ґрунті багато вологи. Особливо сильно вона потрібна в період виходу в трубку. Овес може рости на глинистих і піщаних ґрунтах і там, де кислий ґрунт. А ось на солонцюватих ґрунтах його краще не сіяти.

Посів вівса

Для вирощування варто обирати ділянки, де раніше росли озимі культури, кукурудза та бобові. Перед висіванням ґрунт спахують на глибину 25 см, щоб розпушити його і знищити шкідників. Його удобрюють фосфоритним борошном і органічними складами, які містять мідь, бор і марганець – це покращує врожайність на 0,25 тонни з одного гектара.

Якщо ґрунт схильний до вітрової ерозії, проводять безвідвальну обробку, а взимку – снігозатримання. Навесні практикують боронування та культивацію, що дозволяє максимально зберегти вологу. Рихлі ґрунти ущільнять за допомогою накочення ґрунту – воно допомагає зерну швидше зміцнитися й рівномірно дозріти.

Перед посівом насіння розділяють на перші та другі зерна. Вони відрізняються за розміром і формою. Перші добре розвиваються й дають більший врожай. Час посіву співпадає з проведенням весняних робіт на полі. Норма посіву залежить від регіону: в степу достатньо 4 млн/га, а в гірських регіонах 5–6,5 зерен млн/га.

Зерно сіють рядковим способом. Глибина закладення відрізняється від типу ґрунту:

  • 3–4 см на важких глинистих ґрунтах;
  • 5–6 см на легенях піщаних;
  • 6–7 см на дернових піщаних і глинисто-піщаних ґрунтах.

Догляд та удобрення вівса

Догляд за рослиною складається з трьох пунктів: обробка землі, внесення добрив і полив. Після посіву поле обробляють легкими боронами. Кірку, яка утворилася на поверхні ґрунту, видаляють ребристими катками та ротаційними сапами. Якщо в ґрунті досить вологи, боронити не можна.

До початку польових робіт фрунт насичують калієм і фосфором. Азотні підгодівлі вносять кілька разів: перед культивацією, у фазі кущіння та виходу в трубку. Овес відмінно розвивається, якщо додати в підгодівлю мінерали та органіку. Коренева система швидко поглинає усі корисні речовини – навіть ті, що залишилися від попередників.

Від внесення добрив залежить обсяг врожаю. На одну тонну зерна потрібен наступний обсяг корисних речовин:

  • 12% фосфору;
  • 31% азоту;
  • 37% калію.

Важливо вчасно зволожувати ґрунт. Від цього залежить розвиток рослини на кожній стадії. Варто спорудити систему поливу й періодично стежити за вологістю ґрунту. У спекотні дні, окрім поливу, треба розпушити ґрунт. Щоб досягти кращого врожаю, посіви проріджують, видаляють бур’яни, обробляють рослину від хвороб і шкідників.

Овес розвивається впродовж 4 місяців. Зерно дозріває поступово: спочатку верхня частина мітелки, а після неї – нижня. Врожай збирають тільки коли усі зерна в колосках досягли воскової зрілості. Дотримуючись усіх правил посіву та вирощування, можна чекати на високу врожайність!