Ми працюємо! Актуально на 30 Вересня

Вплив погоди на розвиток озимої пшениці

04.01.2022

Озимі зернові культури займають важливе місце в сівозміні України. Одна з найбільш затребуваних і цінних культур – це озима пшениця: її вирощування економічно вигідно, адже на міжнародному ринку Україна – один з основних її імпортерів.

На врожайність озимих культур впливає велика кількість чинників: якість зерна для посіву, тип ґрунту, його насиченість, попередники, дотримання технології вирощування. А одним з ключових, але, на жаль, неконтрольованих чинників, вважаються погодні умови.

Гармонійне зростання озимих культур потребує накопичення активних температур. Достатня кількість закумульованих температур забезпечує своєчасний перехід від однієї фази зростання до іншої.

Існує шість фаз зростання озимої пшениці:

  • проростання;
  • кущіння;
  • стеблування;
  • колосіння;
  • цвітіння;
  • дозрівання.

Вплив погоди має значення ще до приміщення зерна в ґрунт. Щоб рослина починала вегетацію вчасно, її не можна сіяти в занадто вологий ґрунт. Посів зазвичай починається в кінці літа або на початку осені, коли показники температури стабільно триматися на відмітці в 15–16 °С. В цей час культура починає зростання, яке посилюється при температурі в 20–25°С. Згідно нормам, він триває 45–50 діб, після чого при стабільній температурі в 5°С зростання припиняється, й настає етап кущіння.  

Якщо період проростання затягується, культура стає більш вразлива до зимових морозів, і різке зниження температури здатне знищити майбутній врожай. Якщо ж рослина пройшла загартування (після проростання знаходилося в ґрунті з температурою до 10°С), вона відмінно переживає мороз до -24°С за умови недовгого перебування в таких погодних умовах. При різкому ударі морозу на незагартовані рослини вимирання паростків відбувається вже на відмітці в 25° нижче нуля.

Кущіння може відбуватися при відмітках в 5-10°С. Інтенсивність кущіння залежить від кількості азоту в ґрунті. Стеблування настає через 2–3 тижні після старту зростання навесні. Дуже важливо, щоб стебловий вузол не потрапив під сильний різкий удар морозів. Така ситуація може призвести як до повного псування колосу, так і його частковим ушкодженням. Якщо ж рослина травмувалася до початку стеблування, основний колос знищиться.

Незважаючи на згубність низьких температур в певні етапи розвитку культури набагато гірше, коли вона піддається дії екстремально високих температур. Наприклад, при 25–28°С рослини завмирають і знаходяться в стані спокою. Вегетація призупиняється. При 30°С припиняється фотосинтез в листях. Коли температура листя піднімається вище 30°С, посилюється дихання рослини, воно може втрачати у вазі, оскільки збільшується використання калорій.  35–40°С – це згорання рослини й псування усіх посівів, навіть гібридних сортів зі стійкістю до температури.

Варто відмітити, що пшениця має прекрасну властивість компенсувати недостатність посіву або його часткове вимирання. Якщо густина посіву занадто маленька, рослина викидає більше колосів, тим самим збільшуючи врожайність. За наявності достатньої кількості мікроелементів, вологи, тепла і сонця колоси стають більше, зерна більші й важчі. Відсутність поживних речовин призводить до зморщеності зерна, дрібності колосу й зниженню якості врожаю. Щоб бути готовим до змін погоди й передбачати основні ризики, варто ретельно вивчати прогнози метеорологів, а також орієнтуватися одночасно і на технологію вирощування, і на фактичні погодні умови.