Вирощування, прибирання і різновиди гороху

25.05.2021

Горох – одна з найважливіших бобових культур, що вирощуються в Україні. Щорічно нею засівають більше 300 га, а на експорт йде не менше чотирьохсот тисяч тон. Завдяки відмінним поживним властивостям горох широко використовується в харчовій промисловості. Як і більшість бобових, це джерело цінного рослинного білку.

У горохових бобах ідеально сполучені вуглеводи та протеїни, що дозволяє цій культурі стати основою вегетаріанського харчування. Окрім цього, горох застосовується в якості корму для тварин й широко представлений в сільському господарстві. Він відмінно живить ґрунт, підвищуючи його якість і врожайність. Під час зростання на коренях гороху поселяються мікроорганізми, які затримують в ґрунті азот – речовину, що покращує властивості ґрунту, тому його часто використовують як попередника озимої пшениці й інших цінних рослин.

Сорти гороху

Горох – це однорічна невибаглива культура, що потребує у великої кількості світла й яка легко переносить низькі температури. Стебло рослини залежно від сорту досягає двох – двох з половиною метрів. Квітки – білого, фіолетового або рожевого забарвлення. Горох – це культура, що самозапилюється, тому його квітконоси постійно оновлюються (раз на два–три дні). Цвітіння розпочинається вже з 30–55 дня після посадки в ґрунт.

Усі сорти гороху розділяють на посівні та цукрові. Перший різновид використовується тільки після повного дозрівання. Такі боби варять і додають в супи, а також сушать і заморожують. Цукровий горох – ніжніший за смаком і часто використовується ще до повного дозрівання.

По термінах дозрівання горох розділяється на ранній, середній і пізній. Ранні сорти дозрівають менш, ніж через два місяці після посіву. Середні – через 60 діб після посіву, а пізні – через 80 діб.

Посів гороху починається у кінці квітня й може тривати до початку липня. У домашніх умовах горох краще замочити перед висадкою в землю, додаючи слабкий розчин борної кислоти. Такі дії дозволяють вберегти посів від шкідників. У масштабній аграрній посівний горох не замочують, а висаджують безпосередньо в землю після ретельного просушування, обробки і при необхідності сортування.

Перед посівом гороху ґрунт обов’язково обробляється і наповнюється необхідними культурі корисними речовинами. Розрахунок добрив проводиться відповідно до того, скільки рослина вбирає в себе мікроелементів. В середньому горох споживає 45–60 кг азоту, 16–20 кг фосфору, 25–30 кг кальцію, 20–30 кг калію і 8–13 кг магнію. Саме така кількість мікроелементів потрібна для вирощування однієї тони насіння.

 Посів гороху проводиться рядовим і вузькорядним методами. Насіння поміщається на глибину від чотирьох до семи сантиметрів, залежно від особливостей ґрунту (у легкому ґрунті глибина збільшується). Норма посіву гороху на один гектар залежить від сорту і кліматичних умов. Зазвичай показники коливаються від 800 тисяч до 1,4 мільйонів насіння на гектар площі.

Основні проблеми гороху – це велика кількість бур’янів і вилягання, тому через 3–4 дні після посіву обов’язково проводиться боронування, що захищає посіви від бур’янів. Через вилягання ускладнюється процес збору врожаю. У такому разі прибирання проводиться методом скошування під кутом 45 градусів при зборі низькорослих рослин і паралельно ґрунту – при зборі високорослих сортів гороху.

Найпопулярнішими сортами цієї культури є гібрид Жегалова 112, Невичерпний, Рубчик, Дебют, Кальведон, Солодкий гігант і Атлант.