Особливості вирощування сої

21.12.2021

Соя нестримно набирає популярність! Раніше масове вирощування цієї культури спостерігалося в Америці й низці європейських країн, але останніми роками українські аграрії також стали активно засівати поля соєю.

Щоб прибутково займатися вирощуванням сої, варто враховувати деякі нюанси. Найголовніше, соя – це вологолюбна рослина, тому в якості попередників цієї культури варто обирати рослини, що не висушують ґрунт. Наприклад, багаторічні трави, кукурудзу на силос і зернові культури. Невдалим попередником стане кукурудза на зерно, соняшник і цукровий буряк. Ці рослини активно вбирають вологу із землі, що негативно позначається на врожайності сої.

Ще один важливий нюанс – не варто розміщувати посіви сої поряд з посівами бобових, адже ці рослини вражаються однаковими шкідниками, які можуть перекидатися з поля на поле. У свою чергу соя – це відмінний попередник для більшості сільськогосподарських культур.

Під час вегетації соя потребує у великій кількості мікроелементів. На кожні 100 кг готового насіння йде 9 кг азоту, 2,5 кг калію і 4 кг фосфору, тому перед посівом ґрунт треба добре вдобрити гноєм і мінеральними добривами. Азот вноситься під час передпосівної культивації, а фосфор і калій разом з гноєм. Під час зростання рослину варто підживлювати препаратами з молібденом і бором – це збільшить врожайність культури й позитивно вплине на якість насіння.

Для посіву краще всього обирати велике і середнє насіння, не більше, ніж п’ятої репродукції. В цілому ж посівна сої починається, коли ґрунт прогрівається до 8–10 градусів. У цей період активно розростаються бур’яни, що є одним з показників готовності ґрунту і для посіву сої. Метод посіву залежить від засміченості ґрунту: якщо він чистий, з мінімальною кількістю бур’янів і оброблений гербіцидами, культуру можна засівати рядовим посівом. Більш засмічені поля потребують посіву з міжряддями в 45, 60 або навіть 70 см.

Один з основних прийомів догляду за соєю – це боронування. Його проводять до і після перших сходів. Кількість повторень боронування залежить від погодних і ґрунтових особливостей.

Культура піддається негативному впливу таких шкідників, як вогнівка акацієва, люцернова совка, соєва блішка і довгоносик. Найнебезпечніші для сої хвороби – це фузаріоз, бактеріоз і аскохітоз.

Прибирання культури проводиться при повному її дозріванні. Оптимальна вологість насіння – 13–14%. При таких показниках соєві боби не псуються під час комбайнування й легко обмолочуються.

В чому користь сої

Застосовуються соєві боби з кожним роком все активніше й активніше. Більшою мірою культура набула популярності внаслідок високого вмісту рослинного білку, завдяки якому здатна навіть замінювати м’ясо у вегетаріанському раціоні. Безліч методів переробки сировини дозволяють робити з бобів рослинне молоко, олію, сир і навіть замінники м’яса. Ферментовані боби переробляють й отримують з них різні соуси.

Окрім корисного білку, соєві боби насичені вітамінами і мінералами, мають високий вміст клітковини й прекрасно перетравлюються людським організмом. Завдяки мінімальному вмісту жирів соя показана для дієтичного харчування людям з надмірною вагою.

Найчастіше соєві боби переробляють на борошно, знежирені макухи, замочене або оброблене іншим способом насіння. Надалі отримана сировина перетворюється на хлібобулочні вироби, концентрати або соєві закуски. Культура використовується не лише в харчовій промисловості, але і в косметології, фармацевтиці і сільському господарстві.