Чому саме рапс?

06.07.2021

Рапс – це штучно виведена рослина, яка майже не використовувалася до XVI століття. Ситуація різко змінилася, коли цю культуру стали застосовувати в якості корму. Але найбільшу популярність рапс отримав, коли виріс попит на біопаливо для машин, що виготовляється на основі рапсової олії.

Рапс – однорічна рослина, що відноситься до сім’ї капустяних. Він має у своєму складі від 45 до 48 відсотків жирів і 22–25% білка зі збалансованим амінокислотним складом.

Існує дві основні класифікації рапсу – по термінам висівання і по використанню. У першому випадку культуру розділяють на ярову і озиму. Яровий рапс висівають навесні, а озимий – восени. По використанню рапс розділяють на харчові, кормові та технічні сорти. З харчових роблять олію, що замінює по своєму складу навіть оливкову. У кормових сортах високий відсоток протеїну, тому їх використовують у тваринництві. Технічний рапс переробляється на олію, з якої роблять паливо. 

Вирощування рапсу дуже вигідне, адже культура дає 3–4 тонни врожаю з одного гектара за умови дотримання технології вирощування. Культура дуже чутлива до ґрунту, тому вибір ділянки і ґрунту – основа відмінного урожаю в майбутньому. Краще всього культура росте на супіщаних дерново-підзолистих, легкосуглинкових і средньосуглинкових ґрунтах. Кислотність ґрунту має бути не більше 5,8–6,5. Відсоток гумусу – 2%. Рапс не росте на піщаних ґрунтах й дає вкрай малий урожай на ґрунтах з глибокою піщаною підстилкою.

Підготовка поля перед посівом рапсу починається за 40–50 днів до посівної. В першу чергу площа очищається від бур’янів, насіння, що залишилося після попередників. Після первинного очищення ґрунт насичується мінералами, вітамінами й іншими добривами. Тут дуже важливо дотримуватися оптимальних дозувань. Коли земля наповнена корисними речовинами, її розпушують.

Висівають насіння рапсу, змішане з піском – це дозволяє рівномірно розподілити їх по усій площі поля. Перед посівом рапс обробляють фунгіцидними та інсектицидними засобами.

Головними шкідниками і хворобами рапсу є чорна ніжка, біла іржа, фомоз, клопи та листоїди. Захист від них може бути або комплексним, або націленим на одну конкретну проблему.

Під час вегетації дуже важливо вносити додаткові добрива зі вмістом сірки, бору, азоту, фосфору та калію. Вносити такі добрива треба в певні періоди зростання. Приміром, фосфор відіграє важливу роль у формуванні коренів і кореневої системи, тому вносять його восени для озимого рапсу і навесні для ярових сортів. Оптимальна кількість добрив і стимуляторів зростання забезпечує стійкість культури до кліматичних умов і збільшення врожайності.

Збір урожаю проводиться комбайном. Озимі сорти готові до прибирання, коли насіння стає чорним і сухим. Яровий рапс краще за все прибирати за два місяці після цвітіння. Перед відправкою на зберігання рапс необхідно ретельно просушити, не використовуючи при цьому штучного нагріву. Мінімізувати втрати врожаю дозволяє прибирання в уранішні і вечірні години, коли насіння максимально вологе.

З кожним роком актуальність культури і попит на неї росте. Згідно з останньою статистикою, рапсова олія займає третє місце на всесвітньому ринку. Випереджає його оливкова та соєва олії. Нестримно зростаюча популярність біопалива робить рапс культурою майбутнього з величезною перспективою. Завдяки високій рентабельності вже зараз вирощування рапсу – це вкрай вигідний бізнес, що хоча й вимагає ретельного підходу.